Life is elsewhere

Феміда à la russe:)

2009-10-08T13:12:30Z

Знайшлося десь у мережі і посміхнуло:) Мої дві найкращі подруги юристки, а тому ввечері очікуються файні посиденьки. Усіх лоуєрів щиро вітаю! Нехай цей світ стає справедливішим... вашими стараннями!:)

Marek Edelman

2009-10-03T17:16:23Z

Непомітно для українських ЗМІ, мабуть надто зайнятих передвиборчими концертами і балачками, цей світ покинув справжній Герой - Марек Едельман, один із ватажків повстання у гетто, пізніше учасник Варшавського повстання і руху опору, активіст "Солідарності". Тоді як залишки єврейського населення Польщі після війни спішили емігрувати, небезпідставно боячись подальших проявів антисемітизму, він залишився і став відомим кардіологом у Лодзі. Відкритим до діалогу і подальшої боротьби.
Завжди подивлялась Особистостям із настільки тонким, майже ясновидящим відчуттям Правди і Добра.

При майстрах якось легше. Вони — як Атланти,
держать небо на плечах. Тому і є висота...

Вне зоны доступа...

2009-05-13T13:57:00Z

Посмотрела сегодня Питер ФМ. Давно слышала об этом фильме и почему-то вспомнила только в это дождливое утро в городе на Дунае... Вокруг меня в библиотеке – сосредоточенные учащиеся люди. Я тоже должна сейчас быть такой. Но почему-то очень хочеться бродить под светлым майским дождем и чувствовать нежные обьятия города, который уже стал родным за этот год и который – даже если его придеться покинуть навсегда – останеться все также загадочно любим..

Pitzipoance cu cocalari

2009-05-13T06:42:33Z

Для рагулізму на пострадянських просторах немає кордонів:) От недавно мала нагоду ознайомитись (на щастя, лише віртуально) із прікрасними представниками та представницями румунського варіанту пацанчіків (рум. - кокалар) і дзівчьонок (рум. - піціпоанка). Ті ж самі ружово-салатові убрання, пергідролеві кучері, дольчі і габани, абібаси, спартівні штани, бумєри і фотання себе мабілою в зєркалі туалєта чи на фоні домашнього кавра у тігровом нєгліже:) Так от, румунські креативщики зробили кілька блогів, де розміщають промовисті фотки представників цієї "золотої маладьожі". Джерелом фоток часто стають сайти знайомств чи там їхні "аднакласнікі" і "вкантакти". Пропоную і вам зробити міжнародні порівняння:)

http://cocalari.com/

http://pitzipoanca.org/

Візит галицької панни до коханої столиці:)

2009-05-12T16:16:24Z

Уся архітектура в центрі Відня промовисто каже "Імперія!". Навіть центральний готичний собор св. Стефана бачиш коли підходиш майже зовсім впритул, бо навколо - величні і масивні будинки. Це тобі не празькі "златі улічки":) А ще в мене нове хоббі - губитись в незнайомих містах:) Відчудтя неповторні, відкриття - несподівані:) А які музеї... що там тих три дні... роки треба щоб все подивитись:) Дуже сподобався Judisches Museum, де артефакти зниклого єврейського світу представлені у вигляді голограм. Не підійшовши ближче, здається що кімната зовсім пуста. Тривімірні образи існують і неіснують водночас і те, як вони виглядають залежить від того, з якого боку на них дивимось ми. Так само, як і наше розуміння минулого залежить від сучасного, часто нав"язаного погляду. А ще там була класна виставка про стереотипи та їх презентацію в медіа. Для себе вибрала 2 відео, які потім легко знайшла в мережі:)

Пісенька від Нью-Йоркського раввина Рав Шмуеля присвячена одвічній темі "Протоколів Сіонських мудреців" і світової змови:)

http://www.youtube.com/watch?v=7XrRyqses5U

А також кльовий іронічний кавалок з "Південного парку" про толерантність:

http://www.southparkstudios.com/clips/104220

Весняне

2009-05-04T22:11:31Z

Келішок тюльпану + звичайнісінький спа-район+гори Буди

.

А так просто...

2009-05-04T21:18:35Z

Тільки не треба мене вітати "з поверненням":) Прошов майже рік від останнього запису, а таке враження що його писала інша людина. Слабша, наївніша, і можливо трішки менш цинічна. Рік вражень і досвідів, фантастичних знайомств і болючих втрат, успіхів і провалів, досвіду самостійності та необхідності приймати доленосні рішення, а ще майже фізичне усвідомлення того як швидко і безжально тікає від тебе час... Це не може не міняти. Зрештою, завжди мене найбільше дивувало, коли друзі бажали "завжди залишатись такою як ти є"... Impossible, huh?

Флешмоб від donna_stella

2008-03-13T00:53:58Z

Отже правила: потрібно на першу літеру свого нікнейму назвати 6 слів, якимось чином пов’язаних з тобою і написати асоціації:)

Моя літерка В або Б:)

Болейн Анна – одна з найцікавіших для мене жінок минулого. Ще і тезка:) Розумна і освічена, вільномисляча, сильна жінка, а разом з тим підступна і жорстока... Пристрасно кохана королем, котрий заради одруження з нею пішов на нечуваний крок, порвавши з Римом і створивши англійську церкву. Потім відкинута, зрештою обмовлена та засуджена до смерті власним чоловіком. Кажуть, її привид досі блукає Тауером... Народження доньки здавалось їй нещастям, прокляттям, адже всі від неї очікували сина, наступника престолу. Якби ж вона знала, що її маленька Єлизавета в майбутньому стане однією з найсильніших монархів Великобританії!

Бельгійкою на 100% серед європейських національностей вийшла я за результатами

http://quizfarm.com/test.php?q_id=10622N

Барселона:) – хочууууууу туди!!! Зроблю все, від мене залежне, щоб одного дня таки побачити Саграда Фамілія та інші творіння Антоніо Гауді і позажигати на Ла Рамбла:)

Backstreet boys, Brithney Spears та Ірину Білик слухала я у 7-8 класі:))) А ви тіппо нє;)

Бітлів, Бреговіча та Blackmore’s night люблю слухати зараз:)))

Bitches:) – для мене то вже давно не матюк, бо так ми з найкращими подругами ніжно називаємо одна одну:) Часом у зменшено-пестливій формі: bitchику, bitchенятко:)))

Передаю усім бажаючим:) Відмічатись не обов’язково;)))

Дилема...

2008-03-07T21:57:46Z

Недавно водила по Львову одного американського професора соціології. Розповідала факти і легенди, заводила у потаємні куточки... але чесно кажучи не очікувала від нього аж такого захвату і зачарування!!! Все-таки людина 2 роки прожила в Парижі, об’їздила цілу Європу... А наше місто полонило його... тут він відчув особливу атмосферу, живу автентичність, дух Східної Європи, перетину культур... Таку справжність місту, на його думку, надає низька туристифікованість. Коли історичні будівлі – це просто пам’ятки старовини, нехай навіть трішки облуплені, а не комерціалізований продукт для туристів... Коли ти заходиш в Вірменську церкву (зауважте - безкоштовно) і відчуваєш її неповторну атмосферу, а не протискаєшся між натовпами «гумових ший»:) щоб розгледіти котрусь із фресок... Коли центральна частина – це нормальна житлова територія для мешканців, а не «цілодобова вечірка» та «кольоровий супермаркет» із безліччю сувенірних магазинів та космічними цінами... Коли місто не одягає «маски для туристів», а показує гостям себе справжнє...

Але ж туризм – це гроші для міста... це престиж і брендінг... Як утримати баланс між розкруткою і комерціалізацією міста та збереженням його автентичної сутності? Як уникнути симулякризації?

Sweet dreams

2008-03-05T12:55:35Z

Хочууууууууууууу в Венецію!!! А ще хочу тепла і літа щоб знову вдягнути своє улюблене червоне платтячко:)))

Навіяло: http://youtube.com/watch?v=tfUBdgQtjn4

Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства в цілому. (с)Вікіпедія

2008-03-04T10:58:32Z

Натрапила недавно в українські Вікіпедії на статтю наступного змісту: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%8F Для порівняння подивіться ту саму статтю але іншими мовами... Виникло декілька запитань:

1. Як у Вікіпедії працюють модератори? Вони слідкують за змістом статей чи там в принципі можна постити будь-що? А, між іншим, на одну з найчитаніших енциклопедій і в наукових роботах посилаються...

2. Що автор має на увазі під "незначними проявами ксенофобії, котрі в принципі не шкідливі для суспільства в цілому"? Ну подумаєш - негра потлумили десь на Троєщині, а яка різниця суспільству в цілому?

Доки ми будемо залишатись лідерами в Європі за рівнем ксено-, гомо- та інших фобій???

Pražské jaro

2008-02-28T20:02:26Z

Це було рівно 40 років тому... Молодий офіцер Радянської армії потрапив до дуже гарного європейського міста. Він брав участь у кампанії «нормалізації ситуації» у братній соціалістичній Чехословацькій республіці, де «опортуніст» Дубчек відійшов від «головного курсу» партії. Вдома його як зі справжньої війни з великим трепетом чекала сім’я, двоє малих синів. Майор був вражений красою цього старовинного міста, а ще його дуже здивувала велика кількість людей на вулицях... Відчувалось сильне невдоволення, але ці люди були напрочуд мирними, не виявляючи до військових жодної агресії... А ще майор був дуже радий можливості зустрітись зі своїм другом дитинства Зданеком, що мешкав тут. Проте, замість радісно обійняти, Зданек повернув йому усі його листи, відкритки, фото – усе, що могло нагадувати про їхню дружбу зі словами: «Я прокинувся одного ранку і побачив під вікном ваші танки. Між нами не може бути нічого спільного». Вони так більше ніколи і не зустрілись... Празьку весну заморозили... але ненадовго і її дихання давало людям оксамитові надії і віру у вільний світ...

2008 рік... Внучка майора потрапляє до того ж таки міста, але вже як абсолютно мирна туристка... Перш ніж потрапити сюди вона минає 2 кордони (одного з яких вже теоретично не мало б існувати), де саркастичний прикордонник дивиться на її Шенгенську візу, задаючи мільйон додаткових запитань (боронь Боже вона прибирати Празькі вулиці нелегально зібралась!:), і врешті неохоче пускає сюди. Дізнавшись про те, що вона українка, в касі вокзалу до неї говорять ламаною російською, згадуючи ті ж таки танки на Святовацлавській площі... Історія залишає сліди у серцях людей, впливає на їхні долі, навіть ті події, котрих вони особисто не переживали. Саме місто заворожило її, вона читала його немов підручник архітектурних стилів, ступаючи слідами його відомих мешканців, вона бачила примари Кафки і Голема, у обличчях звичайних перехожих впізнавала героїв Кундери, Грабала, Гашека, торкалась до історії - такої величної і болючої, такої близької до її власного народу. Та вона вже ніколи не зможе поділитись враженнями зі своїм дідусем, хоча можливо він і сам усе бачить...

Прага. Музей комунізму.

П.С. Кордони між країнами перетнути можна... Набагато важче подолати кордони у людських серцях, пройти через контроль стереотипів...

Поїзд "Чужа любов"

2008-02-14T17:38:05Z

Недолюблюю цей день... Ну дискримінаційний він якийсь... От сьогодні мені на вулиці всунули інформацію про вхід на валентинкову імпрезу: для пари - 30 злотих, для однієї особи - 20... І хоч програма там цікава, клуб класний, компанія є, но НЕ ПІДУ І ФСЬО ТУТ!!! А ше у мну - трагєдія - я пропускаю концерт аццкого Васі. Хто ше не зна - глядіть сюди: http://www.navsi100.com/news/anons/20080204035307.html І відірвіться там за мене, ОК?;)

П.С. Згадалась найприкольніша валентинка, яку коли-небудь отримувала%) Було вона від мого однокласника Миколи, зміст приблизно такий "Аня, сонце, з днем Валентина! Ти найгарніша, найрозумніша, найприкольніша дівчина! Тільки не розказуй будь-ласка іншим однокласницям, бо вони будуть заздрити..." Як ви вже мабуть здогадались, валентинки з аналогічним текстом отримали ще з 5-6 моїх однокласниць;) Висновок - мабуть до цього свята просто варто ставитись з гумором:))))

2 see...

2008-01-09T22:05:25Z

Сьогодні я вдягла контактні лінзи. Ви й не уявляєте, який це кайф просто побачити кожен листочок на дереві, змогти прочитати назву вулиці на протилежному боці, здалека розгледіти не лише номер автобуса, а і його маршрут, зрештою, чітко побачити своє відображення в дзеркалі БЕЗ окулярів... А найбільше я зраділа, коли змогла розглeдіти сузір’я Оріона на небі, і маленьку зірочку літака, котрий летів собі кудись далеко... Все-таки, як мало треба людині для щастя:)))))

І що б це мало означати;)?

2008-01-06T20:04:36Z

Happy New Year. Троха знимок:)

2008-01-05T15:32:42Z

А ось і обітцяні світлини з Космача. Автор - orestk.

Я Снігуууууууууууурочка:))))

Неначе писанка село...

А ось і музей Олекси Довбуша. Хатинка схожа на казкову... Автором цих чудернацьких дерев"яних фігурок є місцевий майстер - пан Михайло. Зрештою, саме він і створив цей оригінальний музей.

Моя обновка:)

Кульочки рулять!!!

Микола зі своїм пепелацом:)

Місцеві мурчики були якимись особливо привітними:)

Чорні коти - білий сніг...

Малий Васька, який, чомусь вперто твердив, що я - Том, а він відповідно Джері:) Добре, що хоч не телепузики...

Бай-бай, Космач!!!

Hutsulia. Shadows.

2008-01-02T18:06:28Z

Останні сесійні тижні, спання по 4 години на добу, нескінченні заліки, тести, есеї вимотали мене повністю. Відчуття наближення свята тішило виключно потенційною можливістю прийняти горизонтальне положення і забутись:) Трохи роздратована тим, що в останній момент мої польські друзі відмовились їхати, якось без особливого натхнення думала про новорічні Карпати. Але компанія orestk, nickmet12 і ще трьох приємних людей була направду файною:)

Свіжі враження: Космач... Маленький гуцульський рай... Сніг – неначе великі кокосові пластівці... Коні з дзвіночками і кутасиками, запряжені у дерев’яні сані. Блакитна хатка з гоподарями Іваном і Марічкою, доля яких, на щастя, склалась набагато краще, ніж у однойменних літературних героїв, а тому по хаті бігав ще малий хулюган Вася, з яким ми бавились в кішки-мишки:) Смачнющі домашні пельмені у барі «Молодіжний»... Катання на кульочках з гірки і «пипелац» - чужі санки, які розгаратав nickmet12і відкупив їх для нас. З кожним наступним спуском вони розлітались ще більше:) Сауна з березовими віничками і купанням в снігу... Ну і звісно сам Новий Рік – на горі біля вогнища з видом на Космач, коньяком, помаранчами, шампанським і піротехнікою... Ще була купівля стильної вишиванки, добирання до Коломиї в наніц заповненій маршрутці в оточенні рюкзаків з гітарою на голові:), відвідини музею-писанки і просто хвилини такого бажаного релааааааааксу:)

Направду відчуваю, що відпочила. І знову хочу на Гуцульщину...

П.С. 2 be continued:) Трохи візуалізації вищенаписаного - у наступному пості.

Совєти не построїли комунізм, бо в них не було сексу, а був алкоголізм... (с)ТІК:)

2007-12-09T22:39:35Z

Ото вирішила "переодягнути" свій жж згідно з сезонною модою:) А цілу дощову суботу пробігала по Львову з фотоапаратом - готувала презентацію на тему пострадянських трансформацій міського середовища. Було весело: одногрупниця тримала над фотиком парасольку і періодично протирала об"єктив салфеточкою. Зате фотки вийшли цікаві, особливо прикольно порівнювати їх із старими фотографіями з радянських путівників.
А ще натрапила на просто суперовий сайт davno.ru Там ціла купа радянських та дореволюційних агітаційних і рекламних плакатів, деякі - просто умора, ось наприклад:))))))

Класика жанру

Противные капиталисты!!!

Оце так плани!!!

Сексу там, бачте, не було... а от проституція...

Цікаво, чий план був більш "гребучим":))?

Цей - з дореволюційних. Зверніть увагу на назву одного з пив:)

Маю флеш моба від панни_зірки

2007-12-07T23:50:32Z

Правила такі: ви підписуєтесь на цю штуку у мене в коментарях і отримуєте назву вашої юпиці, яка мені найбільше сподобалась. Після цього постите те саме у своєму ЖЖ, показуєте обрану мною юпицю і відповідаєте на наступні питаннячка:

1. Що тут зображено?
2. Чому цей юпік вім подобається?
3. З чим він у вас асоціюється?
4. Для яких цілей ви його закачали - просто для колекції, для певного типу повідомлень, як головний чи...?

Мої "абаснаванія":

1. Тут зображено баранця, а хранцузький підпис усьо пояснює: "Будь ласка, намалюй мені баранчика..." - перше, про що Маленький Принц попросив Пілота.
2-3. Він дуже милий і настроєвий. А ще асоціюється з однією з моїх улюблених книжок і з моїм котярою (чому - див. попередній пост:)
4. Використовую для троха романтичних постів, можливо пов"язаних з дитинством.

Братик або котик!

2007-12-06T23:33:39Z

Саме таку альтернативу я поставила батькам 14 років тому... Вони чомусь обрали другий варіант. Може і були праві, а то у іншому випадку замість мого красунчика у мене міг би зараз бути вреднющий прищавий брат-підліток:)) Або ще гірше - сестра, яка би тирила мою косметику і одяг:)) Жартую, звісно:)))

А Мицю мені приніс Миколай. Пам’ятаю, малий поміщався в тата на долоні, а спав у коробці на старому маминому зеленому светрі. Проте через деякий час ми виявили, що кошенятко ніяк не реагує на звуки – навіть пилососу... Миця виявився глухеньким. Що поробиш – «краса потребує жертв», такий був побічний ефект селекції білого котика з голубими очима. Був період, коли ми думали повернути його власнику – ну справжній тобі «кіт в мішку»!

Але в той час ми з мамою якраз читали «Маленького принца» (за що люблю цю книжку – в якому б віці не перечитував, завжди щось для себе відкриваєш). І ми згадали, що «назавжди відповідальні за тих, кого приручили». Так кіт у нас залишився і отримав горде ім’я Антуан де Сент-Екзюпері, яке чомусь потім скоротилось до Миці:) Зараз то вже поважний котяра, повноправний хазяїн в хаті, хоча любить часом і за сонячними зайчиками поганяти:)))

А ото портрет красунчика:) (с)orestk

Ой які гарні цювяточьки!!!

Ану попробуєм!!!

Мойо!!!

ням-мняффф:)))))

Свято наближається...

2007-12-06T09:30:26Z

Верховным богом в студенческой мифологии является всемогущий Анунах. Этот бог полностью правит студенческой жизнью и вершит суд. Покровительницей студентов, их заступницей и помощницей является супруга Анунаха Халява. Именно к ней обычно обращены все студенческие молитвы.

У Анунаха есть ряд богов-помощников, как то: всемогущий Нуифиг, прекрасные сестры Несейчас и Дапотом, храбрые воины Нунесдам, Пересдам и Академ. Среди обширной свиты Халявы следует выделить таких богов, как Вотвезет, Какнибудь, Ясодрал.

Есть в студенческой мифологии и злые боги, в первую очередь брат Анунаха, зловещий Деканат. Деканат на протяжений веков борется с Анунахом, пытаясь свергнуть его и повергнуть студенческий мир в ботанство. Но Анунах раз за разом побеждает Деканата, поддерживая раздолбайство и пофигизм.

В подчинений у Деканата находится множество мелких и пакостливых демонов: Незачет, Научрук, Курсовик, и, конечно же, беспощадная Этодва.

Раз в полгода темные силы собираются на шабаш, именуемый сессией. В это время студентам предписывается соблюдать пивной пост и вести праведную жизнь.

Особенно полезно читать нараспев древние книги: эпическую сагу "Интеграл", сборник поэм "Макроэкономика".

Во время сессии следует усиленно молиться Халяве и ее слугам

Про (ре)анімацію

2007-12-04T22:54:47Z

Ні, дорогі ЖЖисти, цей пост не про лікарню, як ви мабуть спочатку подумали:) Палата, у якій зараз, з 1 по 20 грудня відбувається (ре)анімація мистецтва, знаходиться за адресою вул.Стефаника 3, у Львівській галереї мистецтв. Основна ідея проекту – це діалоги сучасних митців з класичними творами світового мистецтва зі збірки ЛГМ і не тільки. Сучасні митці, які ведуть ці діалоги, добре відомі не лише львівській публіці – Кауфман, Костирко, Равський, Турянська та інші.

В самій назві: "(ре)Анімація" – пожвавлення, відновлення – закладена ідея активізації діяльності Львівської галереї мистецтв як культурної установи. Проект має на меті змінити традиційне сприйняття художнього музею виключно як престижного (с)кладовища творів мистецтва, перетворити виставкові зали ЛГМ на креативний простір, де відбуваються діалоги між сучасними художниками і майстрами минулих століть, де можливі експерименти, (само)іронія і пошук шляхів подальшого розвитку...

Детальніше – на http://prokultura.com.ua/exhibition/13.html, ну і звичайно у самій ЛГМ:)

Moi pierwszy raz:)

2007-12-02T15:16:01Z

Дорогий щоденничку,

Останній раз цю фразу я писала в класі десь так сьомому (ех, моладасть:)! Чесно кажучи, коли перший раз почула про ЖЖ була дуже здивована. Як можна свої думки, переживання, щось дуже особисте викидати в Інет – цей всесвітній смітник інформації! Але мені стало цікаво: що ж люди тут пишуть. Почала займатись відвертим вуаєризмом – підгляданням за чужим життям через жж:) І знаходити дуже цікаві речі – вірші, музику, фотки, тести... Виявила, що на блогерство «підсіло» дуже багато моїх знайомих.

Тепер, отримавши нормальний доступ до нету, вирішила все-таки спробувати (Why not?) Хто зна що/кого відкриє для мене мій ЖЖ? Не чекайте тут надмірної відвертості – це прерогатива найближчих, реальних. Або ж червоного блокнотика з далматинцями, замкненого на ключ у шуфляді мого стола.